Вітаємо на сайті Березівської сільської ради

Вздовж берегів річки Кільтень і балки Водяна розташоване село Березівка, засноване в кінці 18 століття. Попередня назва Уманське, Янопіль. До наших днів історично склалось із сіл Янопіль, Спаське, (Куца), Новоселівка (Рипяхівка, Северівка) Лар’ївка і Червоний Кут (Новаковича). На сьогоднішній день до Березівської територіальної громади входить 2 населених пункти – с. Березівка та с. П’ятихатки.

Масове заселення території припадає на 18 століття - період появи так званої Нової Сербії, коли імператриця Єлизавета запрошувала сюди переселенців із Сербії і Молдови, що пов’язане із російськими планами захисту південних рубежів імперії від набігів кочових народів. Але після останнього набігу турків і татар у 1768 році поступово з’являться і нові господарі нашого краю: серби Ерделі, Текелій, Маргажич, Котович, Чорби, Младеновичі, Новаковичі, росіяни Самсонові, Кудашеві і інші.

Саме відтоді і починається історія поселення, яке значно пізніше отримає назву Березівка.

Жителів майбутньої Березівки не обминули і події наступних років: російсько-турецьких війн, Вітчизняної війни 1812 року, революції 1905-1907 років, Столипінських реформ, Першої світової війни….

Вперше про село Янопіль (Уманське, Березівка) згадується в книзі «Города и поселения Российской империи», м. Санкт-Петербург, 1865 року, на 245-й сторінці, де вказано, що воно відоме з 1790 року. Це джерело показує також те, що у 1865 році в селі налічувалося 545 душ.

У Янополі (Березівці) уже у 1914 році закінчилося будівництво школи, із якою відтепер буде тісно пов’язана історія села.

За даними Всеросійського сільськогосподарського перепису 1916 року, в селі Янопіль було 255 господарств, проживало 581 чоловік і 756 жінок, тобто всього 1337, причому це лише доросле населення. Це свідчить про те, що українське село було самодостатньою структурою, яка сама забезпечує населення соціальними стандартами того часу.

Переживши страшні роки голодування, життя стало налагоджуватися. Колгоспи Спаської сільської ради  та 17-річчя Жовтня були занесені у Книгу пошани Виставки досягнень народного господарства у Москві. У 1939 році колгоспники особисто побували на Виставці у якості заохочення. Колгоспи Березівської і Спаської сільської рад, які в до-  і післявоєнні роки одержали високі врожаї зернових і технічних культур, були занесені в Почесну книгу ВСГВ у 1939 році. 

В роки Великої Вітчизняної війни з 31 липня 1941 року по 14 березня 1944 року село було окуповано німецькими фашистами.

Під час окупації, яка тривала у селі 2 роки і 7 місяців, були знищені місцеві колгоспи, господарські забудови, до Німеччини вивезено худобу і … людей! Тоді у німецьке рабство потрапило 31 житель села Березівки.

На фронті воювали 310 жителів села, 82 з них нагороджені орденами та медалями, 203 не повернулися з поля бою, з них відомі місця захоронення тільки 96 земляків, інші невідомі 21 пропали безвісти. Але де б не покоїлись останки наших земляків, їх імена навічно занесені у список загиблих на Монументі Слави у центрі села Березівка. В боях за звільнення села Березівки смертю хоробрих загинули сержант Саркісян Арташ Давидович, Салащенко Юхим Єлисейович, Безуглий Афанасій Степанович, Рєзніченко Іван Микитович. Їхні тіла в той же день поховані на кладовищі в районі Новаковича, але пізніше будуть перепоховані. Їх імена викарбувані на гранітній плиті братської могили.

Село Янопіль (майбутня Березівка) було звільнено від німецьких окупантів 14 березня 1944 року силами 213-ї стрілецької дивізії, якою командував Герой Радянського Союзу генерал-майор Буслаєв, 48-ї стрілецької дивізії на чолі з генерал-майором Рогозним З.З., 5-ї гвардійської армії під командуванням генерал-полковника Жадова А.С. Другого Українського фронту, яким командував маршал Радянського Союзу Конєв І.О.

Після звільнення тимчасово окупованої території району, на території Спаської і Янопільської сільських рад було встановлено колгоспи ім. Сталіна, ім. Орджонікідзе, ім. Щорса, 17-річчя Жовтня, ім. Кагановича. За короткий час було відбудовано їхні господарства, громадські будівлі.

Назву «Березівка» село отримало в кінці 1947 року.

Протягом 1947-1949 років відбулося укрупнення невеликих колективних господарств. Так з’явився колгосп ім. Ватутіна, названий на честь генерала армії Н.В. Ватутіна.

У 1960- х роках почалися пошуки уранових руд в районі села Березівка.

На сьогоднішній день  до Березівської територіальної громади входить 2 населених пункти – села  Березівка та  П’ятихатки , площею  – 294,09 га., загальна площа  території - 3745,24 га.

  Кількість населення станом на 01.01.2016 р. складає 867 чоловік.

Територіальну громаду ради очолює сільський голова Бойко Володимир Васильович.

 

        Депутатський корпус  сільської ради  налічує 12 депутатських мандатів.

  До об’єктів соціальної сфери  ради відносяться:

-                       сільський будинок культури

-                       сільська бібліотека

  При сільському будинку культури діють гуртки , рукоділля, художньої самодіяльності. Наймолодші діти мають можливість відвідувати гуртки малювання, ліплення, в’язання та вишивання. Активом громади села організовано та зареєстровано громадську організацію «Майбутнє Березівки», та "Добробут Березівки" статутними напрямками яких визначено благоустрій та ро звиток території .

Описание: Описание: F:фото березівкаP1000681.JPGГромада села вшановує  пам’ять про загиблих в роки Великої Вітчизняної війни біля братських могил загиблих воїнів в селах Березівки та П’ятихатки.

 На території сільської ради працюють 11 сільськогосподарських підприємств:

-     Агрофірма «Забарська» - керівник Дранко Анатолій Іванович (сфера діяльності - рослинництво) ,

-     СТОВ «ГАРТ» - керівник Тесля Валерій Анатолійович (сфера діяльності – рослинництво );

- ТОВ "Агрородина" - керівник Тютюн Тамара Петрівна(сфера діяльності рослинництво та тваринництво)та інші.

 З 2006 року село Березівку газифіковано.